На тлі старої забудови вулиці Синагоги вирізняється велична споруда з масивними стінами, вузькими аркоподібними вікнами та звернутим до заходу високим вхідним портиком.
Сьогодні будівлю огортає запах смаженої кави. А колись це була синагога. Через свої розміри вона називалась «Ґройсе Шіл», що на їдиші означає «Велика синагога».
До 1877 р. це був головний іудейських храм Чернівців. Він постав на місці, де стояв його дерев’яний попередник, знищений росіянами у 1770 р. Незадовго до приходу австрійців в 1774 р. місцева єврейська громада домоглася права будівництва нової синагоги, однак через відверто юдофобський характер австрійської військової адміністрації збутися цим планам не судилося. Дозвіл відбудувати синагогу у Чернівцях надійшов з Відня лише в 1799 р. Будівництво велося із перервами й тривало до 1854 р.
Освячення храму відбулося в умовах гострого протистояння між ортодоксальною та реформістською частинами громади. Новозбудована синагога залишалася каменем розбрату до спорудження у 1877 р. реформістської божниці – «Темплю». Відтоді «Ґройсе Шіл» вважалася головною ортодоксальною синагогою, у якій підвищення для читання Тори – «бімá» знаходилася в центрі молитовної зали, а жінки молилися окремо від чоловіків.
Восени 1941 року у Чернівцях було утворене гетто. Синагога перетворилась на притулок для його мешканців. Є підстави стверджувати, що після ліквідації ґетто у синагозі знову почали проводитися богослужіння. У повоєнний час на базі синагоги було зареєстроване Релігійне товариство іудейського культу. У квітні 1959 року його діяльність була розцінена владою як протиправна і антирадянська, тож Товариство та синагога були зняті з реєстрації, а саме приміщення закрите і передане для потреб міста.
Згодом у будівлі відкрили цех з виготовлення та ремонту меблів для кінотеатрів. В 1991 р. приміщення колишньої синагоги стало приватною власністю, якою залишається донині. У 2006 р. споруда пережила пожежу, яка пошкодила дах та знищила більшу частину оригінального стінопису. У 2012 р. на стінах бічної зали випадково була відкрита стінописна композиція, виконана місцевим художником Іцхаком Айзиковичем в 1930-х роках. ЇЇ варто побачити на власні очі.
