Навігація

Про цей проект

Пориньте в мандрівку єврейським простором Чернівців з допомогою нашого Аудіогіду та відкрийте для себе чисельні, але затерті місця вируючого в минулому єврейського життя міста. Скористайтесь мультимедійними мапами, щоб зануритися в унікальну єврейську спадщину цього європейського міста. Мапи допоможуть вам переглянути сімейні фотографії, архівні файли і познайомлять вас з 8 особистими історіями тих, хто вижив в роки Голокосту.

Меморіальний знак євреям, замордованим в липні 1941 року
Меморіальний знак євреям, замордованим в липні 1941 року

Меморіальний знак євреям, замордованим в липні 1941 року

Element 340
Кінець вулиці Підгаєцької, на початку лісової стежки
00:00
00:00
  • No title 00:00

Пам’ятний знак чернівецьким євреям, замордованим в липні 1941 року знається наче схованим від людських очей. Він знаходиться у кінці вулиці Підгаєцької – практично у лісі неподалік річки Прут. Надпис, зроблений на масивній кам’яній брилі поруч із єврейськими символами – «Зіркою Давида» та Менорою, – нагадує випадковим перехожим про страшну подію, яка сталася у Чернівцях, незадовго після того, як місто зайняли німецькі та румунські військові підрозділи. 400 єврейських жителів були приведені сюди і розстріляні неподалік. Серед жертв цього злочину був і головний реформістський рабин Чернівців Абрагам Яків Марк. Ще однією жертвою став 18-річний Теобальд Енґлер. Останній доводився братом Сильвії Зеґенрайх, яка у своєму інтерв’ю для Центропи згадує про ті події так:

Коли в липні прийшли німці і перекрили вулиці, євреїв почали гонити на примусові роботи. Мого батька і брата також. Я навіть сьогодні бачу, як він стоїть посеред вулиці, переповненій людьми. Серед них був і головний рабин Марк. Їх повели до палацу культури, що на Рибній площі. Ні впродовж дня, ні у ввечері євреї не мали права виходити. Тільки з 10 години до 13-ї, щоб щось собі купити. В інших випадках з’являтися на вулицях нам заборонялося. У палаці культури відбувалося сортування. Одні повинні були йти праворуч, інші – ліворуч. Керував цією акцією німецький капітан. Було сказано, що формуються бригади для роботи. Мій батько перейшов у групу, де був мій брат, однак офіцер помітив це, і відправив його назад, сказавши, що він має стояти там, де йому було визначено. […] Мого брата разом з іншими перевели через Прут і усіх розстріляли. 9 липня вранці їх ще бачили. Це були сотні євреїв. Спочатку їм сказали, що ведуть на роботу за місто. Але на стрільбищі, що на Жучці, усю клону німці розстріляли. Потім приходили селяни і казали, що, мовляв, ваші рідні страждають, і якщо ми дамо їм фотокартку і гроші, то вони знайдуть та передадуть. Моя мати дала одному селянину багато грошей для мого брата, а згодом стало відомо, що усіх розстріляли ще 9 липня. Мого брата також. Йому було лише вісімнадцять.

Детальніше