Будівля на розі вулиць Університетської та Марії Заньковецької нині мало нагадує величний Темпль, яким вона була до Другої світової війни. 8 липня 1941 року найбільша синагога була підпалена вояками зондеркоманди СС 10b, які прибули у місто з початком спільної німецько-румунської військової кампанії проти СРСР. Цей варварський вчинок, як і розстріл тамтешнього рабина Абрагама Марка, стали прологом до геноциду єврейського населення
Чернівців в роки Другої світової війни.
Темпль був головною реформістською синагогою. ЇЇ спорудження у свій час стало відповіддю євреїв-реформістів на відмову їхніх ортодоксальних одновірців від запровадження нової літургії у богослужінні. Будівельні роботи розпочалися в травні 1873 року на земельній ділянці, подарованій Амалією Цукер Вони тривали 4 роки. У вересні 1877 року Темпль було урочисто відкрито. Його першим рабином став Лазар Еліас Іґель, який залишався її духовним лідером впродовж 15-ти років. Після спати всіх боргів будівля синагоги перейшла у власність єврейської громади.
Виконаний у псевдомавританському стилі Темпль відрізнявся від інших синагог міста своєю архітектурою та літургійною естетикою. Богослужіння тут теж велися гебрайською мовою. Однак важливе місце у них відводилося співу кантора, хору хлопчиків, а також проповіді на німецькій мові.
Саме хорі Темплю з 1918 року до 1924 року співав майбутній всесвітньовідомий тенор Йосип Шмідт.
Мелітта Зайлер, 1929 року народження, пригадує відвідання синагоги під час головних єврейських свят
Ми ходили до великого Темплю в особливих випадках – з нагоди великих свят чи весіль.
Там завжди було дуже людно, тому доводилося заздалегідь купувати місця в адміністрації єврейської громади: жінки сиділи з одного боку, а чоловіки – з іншого. Мої батьки заздалегідь дбали про те, щоб купити місця перед кожним великим святом. Особливо ретельно готувалися до зустрічі єврейського нового року. Усі йшли до великої синагоги, а потім – на святкування до тітки або дядька, де були щедро накриті святкові столи.
Бруно Біттманн, 1928 року народження, також походить із сім’ї реформованих євреїв, котрі регулярно відвідували богослужіння у Темплі:
Мій тато та моя мама молилися кожного дня. До синагоги на щоденні молитви тато не ходив, але у Суботу він часто брав мене із собою до величного Темплю. Згодом німці спалили Темпль. (…)
У цей жахливий час я відзначав бар-міцву. У Темплі проголосили коротку промову, я зачитав молитву – на цьому все й закінчилося.
У 1941 році через підпал Темплю німецькими вояками був цілком зруйнований інтер’єр синагоги. У 1952 році місцеве радянське партійне керівництво прийняло рішення про знесення будівлі. Але керований підрив не досягнув своєї мети. Ще декілька років понівечена споруда стояла пусткою. У 1959 році у ній відкрився перший у місті широкоформатний кінотеатр «Жовтень».
З 1992 р. комунальний заклад культури носить назву, співзвучну із назвою міста.
Якщо ви зайдете всередину і пройдете через хол ліворуч до дверей, що ведуть до кінозали, то ви побачите невелику пам’ятну дошку. Вона присвячена відомому тенору Йосипу Шмідту, чий голос колись звучав у цій будівлі.
Нині дошку непросто помітити через численні оголошення та кіно-афіші, розміщені в залі.
