Чернівецьке єврейське кладовище знаходиться не у самому центрі міста. Але відвідати його всеодно варто, бо воно справді вражає. Займаючи площу у 12,5 гектарів, воно вважається одним із найбільших в усій Центральній та Східній Європі.
За різними оцінками на його території знаходиться понад 50 000 могил.
Цвинтар був закладений у 1866 році за рішенням міської адміністрації. Він став заміною старому єврейському кладовищу, яке знаходилося практично в центрі міста.
Прямо при вході увагу відвідувачів привертає
вражаюча будівля. Це – колишня церемоніальна зала. Ця масивна споруда була збудована на початку ХХ століття за проектом місцевого архітектора Макса Морґенштерна й освячена в 1906 році. Вилитий із суцільного бетону купол увінчує основне приміщення квадратної форми. Воно слугувало місцем прощання із небіжчиками. Бічні крила використовувались як покійницька та контора адміністрації.
Після Другої світової війни будівля перейшла від єврейської громади у відання держави і змінила своє першопочаткове призначення. Тепер приміщення використовувались як склад для будівельних матеріалів та майстерня з виготовлення пам’ятників. У 2017 році тут розпочалися ремонтно-відновлювальні роботи. Хоча цвинтар формально все ще вважається діючим, в майбутньому тут планується створити музей Голокосту.
Цвинтар дає унікальну можливість зануритися у єврейське життя Чернівців, починаючи з кінця ХІХ століття. Вже в першому квáрталі, що відразу за церемоніальною залою, знаходяться вражаючі гробівці впливових мешканців. З поміж них виділяється металевий мавзолей із різнокольоровими вітражами, у якому похований Едуард Райс – цісарсько-королівський радник і перший бургомістр Чернівців, що мав єврейське походження. На почесних місцях знаходяться також могили багаторічного голови єврейської громади міста Бенно Штраухера та їдишистського поета-байкаря Еліезера Штейнбарґа.
Поруч знаходяться могили інших визначних діячів від політики, культури і освіти, а також економіки і ремесел. Раз-по-раз на гробівцях можна прочитати назви різних професій та почесні титули. З поміж них зустрічаються і адвокати, і великі землевласники, і, навіть, голова Буковинського кредитового товариства. З багатьох німецькомовних епітафій так і віє духом старої Австрії.
Від центральної алеї праворуч відгалужуються декілька стежок. Якщо піти тією, вздовж якої стоять електричні стовпи освітлення, то можна надибати велике колективне поховання, прикрашене левами золотистого кольору. Тут поховані чернівецькі євреї, які загинули на вулицях міста в липні 1941 року. Є на цвинтарі й братська могила єврейських вояків, які загинули під час Першої світової війни. У дальніх кварталах кладовища домінують поховання пізнішого часу із написами, виконаними російською або українською мовою.
Через дорогу від єврейського розташоване велике і старе християнське кладовище. Там є багато гробівців із написами німецькою, польською, румунською та українською мовами. Його також варто відвідати, особливо якщо є бажання доторкнутися до зниклої спадщини колишньої багатонаціональної імперії.
